пʼятниця, 21 листопада 2014 р.

Урок - основна форма процесу навчання


Урок - перше вогнище,
зігрівшись біля якого, людина
прагне стати мислителем
Г.О. Пуліна
Основною формою організації процесу навчання учнів  є урок. Найхарактернішими ознаками його є те, що він проводиться при постійному складі учнів і під безпосереднім керівництвом вчителя, за сталим розкладом.
Кожен урок має свою структуру, тобто зовнішні постійні елементи (етапи). Вони складають макроструктуру уроку. Ознакою уроку як форми навчання є те, що він має початок і кінець. У макроструктурі кожного уроку початок виділяється в самостійний етап –“ Організація класу до уроку “, а кінець – “ Підсумок уроку “. Ці етапи створюють рамки, в яких відбувається процес навчання або його частина. Крім цих, розрізняють наступні етапи уроку: “ Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Загальна мотивація діяльності учнів “, “Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок “, “Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок”, “ Застосування засвоєних знань, умінь і навичок “, “Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок “, “ Організація домашньої роботи “. Кожен із етапів має свою дидактичну мету.
В. О. Онищук відзначав, що макроструктура уроку характеризується тим, що в ній жорсткість і гнучкість, постійність і змінюваність діалектично взаємозв’язані і перебувають у протиріччі. Окремі етапи можуть здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи випадати зовсім.
Сукупність методів і прийомів на кожному етапі уроку складає мікроструктуру уроку. Вона є дуже мобільною. Розробка її з позиції досягнення найбільшої адекватності у кожній конкретній ситуації дозволяє гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку. 
У педагогічній практиці часто можна спостерігати, що вчитель довго не може заспокоїти учнів, коли почався урок. Причин подібної ситуації декілька, серед них: об’єктивні – психологічні особливості дітей і суб’єктивні – у дітей досконало не сформовані такі якості особистості, як організованість і дисциплінованість.
Щоб уникнути таких ситуацій, науковці радять:
а) систематично удосконалювати організаційні вміння;
б) перед кожним уроком психологічно налаштовувати школярів на роботу, відволікати від попередніх вражень;
в) постійно виховувати зібраність, прагненням до порядку та дисципліни у навчанні, до самоорганізованості.
Вчитель різними методами і прийомами може впливати на організацію класу до уроку:
- розв’язування кросворду на перерві, пов’язаного з темою уроку;

- зачитування уривку оповідання і зупинка на найцікавішому місці, а продовження зробити на уроці і т. ін. 

середа, 19 листопада 2014 р.

Педагогічні навчання учнів 6 класу

                                Педагогічні навчання учнів 6 класу

Додаток 3 до листа
Міністерства освіти і науки України
Від 01.07. 2014 р. № 1/9 - 343

Основна школа

Українська мова
Значення української мови як навчального предмета в школі випливає з її суспільних функцій. Вона є державною мовою українського народу, визначною ознакою нашої держави, скарбницею культурних надбань нації, засобом єднання громадян України в суспільно-історичну  спільноту.
Цей визначає систему завдань, що постають перед учителем-словесником, головне з яких - підготовка грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетенції.
У 2014-2015 навчальному році вивчення української мови в 5-6 класах здійснюватиметься за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою  на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.- К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
У 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 року): Українська мова. 5-12 класи.-К.: Ірпінь: Перун, 2005.
У 10-11 класах - за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021).
За новою програмою з української мови для 5-9 класів кількість годин не змінилася, тільки відбувся перерозподіл  їх між 6 і 7 класами (раніше - відповідно  по  3 год. на тиждень (по  105 год.): 5 клас – 3,5 год. на тиждень (122 год.);  6 клас – 3,5 год. на тиждень (122 год.,); 7 клас – 2,5 год. на тиждень (88 год.); 8 клас – 2 год. на тиждень (70 год.); 9 клас – 2 год. на тиждень (70 год.).
У мовленнєвій змістовій лінії  нової програми уточнено деякі види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання, внесено певні зміни до вимог  щодо рівня мовленнєвої компетентності  учнів шостого класу.
З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності шестикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце займає  аудіювання й читання мовчки,  то успішне опанування їх  передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в шестикласників умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й  письмові висловлювання (розуміти фактичний зміст, особливості побудови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.
У новій програмі в 6 класі на формування й розвиток  аудіативних і читацьких умінь (уголос і  мовчки) виділяються по 2 год. на рік (по 1 год. на семестр), не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем досягнень шестикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.
У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин на «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого»  (5/7) (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин 5, а в знаменнику нову -7).
Розширено розділ «Лексикологія. Фразеологія» матеріалом про фразеологію, перенесеним із 5 класу й відповідно значно збільшено кількість годин (7/12).
Щодо розділу «Словотвір. Орфографія» (8/9),  то його  доповнено матеріалом про  абревіатуру,  словотвірний ланцюжок, словотвірний розбір слова.
 Збільшено кількість годин на  вивчення розділу «Морфологія. Орфографія», зокрема: на вивчення іменника (18/20), прикметника (15/17), числівника (8/10), займенника ( 8/10).
Зміст соціокультурної змістової лінії в кожному класі майже повністю змінено, наповнено новим матеріалом (тематика текстів, види висловлювань), а орієнтовні вимоги  визначено з урахуванням вимог компетентнісного підходу (учень сприймає, аналізує,оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує  ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети; використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізму  в сприйманні світу; усвідомлює роль морально-етичних норм; готовий  і здатний застосовувати їх відносно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності).
Зауважимо, що роль діяльнісної (стратегічної) змістової лінії виявляється у формуванні мотивації навчання, здатності організовувати свою працю для досягнення результату, дає змогу вибудувати  цілеспрямовану лінію поведінки для успішного виконання певного завдання;  удосконаленні загальнонавчальних умінь, оволодінні творчими, естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої діяльності.
Діяльнісну змістову лінію в кожному класі змінено з урахуванням  вже набутих учнями умінь і навичок у попередніх класах. Наприклад, у 6 класі  передбачено, що учні вже самостійно  визначають мету власної пізнавальної діяльності, відповідно до якої  планують діяльність, оцінюють здобутий результат і роблять відповідні корективи; удосконалюють і поглиблюють загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні) уміння, намагаючись самостійно  систематизувати, зіставляти, інтерпретувати  здобуту  інформацію з різноманітних джерел; переносити  раніше здобуті знання й набуті вміння  в нову ситуацію; критично оцінювати свої вчинки, узгоджуючи їх із загальнолюдськими моральними нормами, виявляючи готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Вивчення української мови в 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів   у 2014-2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:
 О.П. Глазова. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014.
С.Є.Єрмоленко, В.Т. Сичова, М.Г. Жук. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2014.
О. В. Заболотний,  В. В.Заболотний.  Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2014.
В основу підручника «Українська мова» (автор О. П. Глазова) покладено  концепцію формування мовної особистості ХХІ століття, що успішно реалізує себе в реальному спілкуванні, у мовленнєвій діяльності, сприймаючи інформацію не механічно, а особистісно, самостійно інтерпретуючи й оцінюючи її залежно від власної картини світу. Поданий у підручнику дидактичний матеріал представляє явища, факти, ситуації дійсності, ціннісні орієнтири, сценарії поведінки учня, який належить до так званого Інтернет-покоління, що виростає й формується в цифровому середовищі, про найвпливовіший інструмент суспільних змін — цифрову інформацію і технології комунікації, часом  знаючи більше за своїх батьків і вчителів. Більшість поданих у підручнику вправ включає проблемні запитання дискусійного характеру, формулювання відповідей, що сприяють формуванню в школярів уміння як грамотного висловлення власної позиції, так і толерантного ставлення до думок опонентів.
Серед завдань підручника — формування таких важливих компетенцій  ХХІ століття як оволодіння навичками критичного мислення й ефективної комунікації, чому слугуватиме виконання учнями ситуативних вправ, поданих у рубриці «Навчаємося спілкуватися». Формування актуальних нині  компетенцій співробітництва передбачено рубрикою «Учимося працювати разом (у парах і групах)». Формування інформаційної грамотності, компетентності в питаннях застосування інформаційних і комунікаційних технологій реалізується в рубриці «Здобуваємо інформацію за допомогою комп’ютера».
Розвиткові емоційно-чуттєвої сфери шестикласників сприятиме виконання ними поданих у підручнику завдань, скерованих на усвідомлення викликаних певною ситуацією власних  почуттів. Робота зі Словничком назв почуттів сприятиме підвищенню ефективності спілкування та забезпечить сформованість належного рівня мовної й комунікативної культури міжособистісних стосунків. Збагачення активного словника назвами почуттів сприятиме  підвищенню емоційної компетентності, розширенню міжособистісного емоційного простору, збагаченню засобами усвідомлення й фіксації чуттєвого досвіду, розвиткові емпатії, що врешті-решт забезпечить формування емоційного інтелекту.
З метою оптимального мовно-мовленнєвого розвитку школярів зміст підручника структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності конструктивних і творчих завдань, які учень самостійно вибиратиме з кількох запропонованих варіантів. Для обдарованих школярів передбачено рубрику «Прагнемо знати більше: завдання підвищеної складності». Усе це дає змогу втілити особистісно розвивальну парадигму освіти.
Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті - посилити наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі виховної мети уроку. Це не тільки слугує додатковою наочною інформацією, а й сприяє позитивному налаштуванню на роботу.
Відповідно до програми навчальний матеріал підручника «Українська мова» (автори: С.Я Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г.Жук) розподілено  за розділами: «Повторення, поглиблене вивчення (словосполучення і речення)»,  «Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. Орфографія», «Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займенник», «Зв’язна мова (мовлення)».
Зважаючи на практичний досвід учителів і на можливе варіювання тем зв’язної мови як обов’язкового механізму практичного оволодіння мовою, автори пропонують поділ матеріалу підручника  на дві частини, що мотивовано виділено в програмі «мовною» і «мовленнєвою» лініями.
У підручнику застосовано принцип оптимального поєднання текстоцентричного підходу добирання вправ із цілеспрямованим  вживанням мовних структур, обов’язкових для засвоєння. Текстоцентричний підхід забезпечує дотримання методичних рекомендацій – вивчати не окремі мовні форми, а їх застосування в конкретних висловлюваннях.
Підручник має рубрики «Пригадаймо» , «Запам’ятаймо», «Добірні зерна мови», «І пензлем, і словом», «Це цікаво», «Усміхнімось». Є спеціальні позначення для вправ, що виконуються в групах.
Тексти вправ у кожному розділі присвячені українській культурі в її історичному розвитку. Інформація про славетних українців - письменників, науковців, акторів, композиторів, художників, спортсменів, відомості з історії України  сприятимуть  розширенню культурного кругозору учнів.
Для  ефективного засвоєння  навчального матеріалу використано ненав’язливий принцип повторення основних понять у вступних частинах до розділів, частково на форзацах.
 Розділи закінчуються завданнями для самоперевірки.
Навчальний матеріал підручника «Українська мова» для 6 класу авторів  О. В. Заболотного, В. В. Заболотного  спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.
Методичний апарат підручника забезпечує врахування особистісно зорієнтованого підходу до навчання української мови в школі. Параграфи побудовано таким чином, щоб забезпечити поетапну роботу. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, а також опорних малюнків, що значно полегшуватиме сприйняття, опрацювання та запам’ятовування інформації. Активізують роботу з фактажем спонукальні рубрики «Порівняймо», «Пригадаймо», «Міркуймо». Значна увага приділяється завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки, порівняння. Інтерактивні вправи, проблемно-пошукові завдання, життєві ситуації, конкурси, а також тематичні рубрики «Культура мовлення», «Моя сторінка», «Для вас, допитливі», «І таке буває» збагачують й урізноманітнюють зміст видання, що, у свою чергу, стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність. Підручник зорієнтовано на різні види роботи — індивідуальну, у парах і групах, під керівництвом учителя й самостійну. Окремі вправи надають шестикласникам можливість вибору того чи іншого варіанта, способу виконання, мовних одиниць, теми висловлювання залежно від своїх здібностей і вподобань.
Важливою функцією нового видання є прищеплення дітям поваги до свого народу, його історії й культури, закладення основи народного світогляду, виховання громадянина-патріота.   
Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580 (Інформаційний збірник Міністерства. – № 14-15. – 2010. – С. 3-17). Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
 Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру із урахуванням специфіки виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути  використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичних оцінок.
Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень  одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

Українська література
Українська література формує любов до культури свого народу, його мови, звичаїв, національних традицій і етичних цінностей, розуміння загальнолюдської й національної історії, сьогодення, розвиває інтелектуальні, духовні та естетичні цінності.
         Українська література як базовий навчальний предмет визначає моральні орієнтири молодого покоління. Шкільна літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного письменства, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури впродовж життя, формування загальної культури.
Як навчальний предмет  українська література включає в себе також знання, пов’язані зі сферою літературознавства, теорії та історії літератури, знання про способи навчальної діяльності, що значною мірою реалізуються в уміннях і навичках учнів.
         Важливим у роботі вчителя є наповнення реальним змістом методичних підходів особистісно зорієнтованого та компетентнісного навчання, що забезпечує розвиток різнобічних здібностей  учнів, сприяє формуванню ключових компетентностей.
      У 2014-2015 навчальному році вивчення української літератури в 5-6 класах буде здійснюватися за програмою, затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
  У 7-9 класах -  за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Українська література. 5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. 
        У 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021).
      Курс української літератури  в 6 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори». До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.
З метою удосконалення навчальної програми з української літератури з обов’язкового вивчення вилучено такі теми:
5 клас
Є.Гуцало. «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…» (поезії)  з розділу «Рідна Україна. Світ природи».
6 клас
 О.Іваненко. «Друкар книжок небачених»  з  розділу «Загадково прекрасна і славна давнина України»
та додано такі твори:
5 клас
 О.Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород» (поезії); Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» до розділу «Історичне минуле нашого народу».
6 клас
 В.Рутківський. «Джури козака Швайки» до розділу «Загадково прекрасна і славна      давнина України»;  
 І.Калинець. «Писанки»; «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (зі збірки «Дивосвіт» - на вибір) (поезії) до розділу «Я і світ».
Зазначені твори  спрямовані на патріотичне виховання учнів, розвиток їх творчої  уяви, фантазії, знайомлять з найкращими надбаннями сучасних авторів.
  Вивчення української літератури в 6 класі буде здійснюватися за підручниками «Українська література», 6 клас (автор Л.Т.Коваленко), «Українська література», 6 клас (автор О.М. Авраменко).
Підручник «Українська література» для 6 класу  (автор Л.Т.Коваленко ) розвиває логічне, критичне та творче мислення учнів і спрямований на формування й розвиток в учнів комплексу ключових, предметних і міжпредметних компетентностей, втілює комунікативно-діяльнісний підхід до навчання літератури.
Навчальний матеріал підручника чітко структуровано відповідно до розділів, визначених програмою. Кожен із цих структурних компонентів містить навчальну інформацію та методичний апарат, згрупований у різноманітних рубриках: «Поміркуй над прочитаним», «Зверни увагу!», «Збагачуй своє мовлення»; «Будь уважним до слова»; «Література в колі мистецтв»; «Ти ― творча особистість»; «Твої літературні проекти». Завершує кожен розділ блок запитань і завдань для самоперевірки учнями свого рівня засвоєних знань, умінь і навичок.
Зміст підручника — науково конкретний, відповідає психолого-віковим особливостям учнів,  націлений на розвиток розумового потенціалу школярів шляхом цілеспрямованого формування у них правильної читацької діяльності. Вона забезпечується системою запитань і завдань, що вдосконалюють уміння прогнозувати певний розвиток подій, творчо інтерпретувати отриману за допомогою читання інформацію, засвоюючи не тільки фактичний зміст літературного твору, але також підтекст і ідейний задум (смислове ядро).
Підручник націлює на колективне, групове, індивідуальне навчання, самонавчання, самоконтроль і самооцінювання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні ― рівноправні суб'єкти пізнавальної діяльності. Завдання підручника  спонукають учнів займати активну позицію в процесі навчання, моделювати життєві ситуації.
Навчальний матеріал видання має яскраво виражену практичну спрямованість, завдання зорієнтовані на розвиток умінь і навичок учнів. Особлива увага звернена на опрацювання художньо-зображувальних засобів літературних творів, ролі позасюжетних компонентів, що дає вчителю-словеснику можливість методично грамотно скерувати аналітичний розгляд мистецьких явищ. Таким чином, підручник «Українська література» накреслює маршрут подорожі у світ літератури, виховуючи свідомих читачів і громадян, які люблять і знають українську літературу, поважають вітчизняну і світову культуру, готові до здійснення спільних культурознавчих справ і завдань.
Підручник О. М. Авраменка заснований на принципах доступності, науковості й системності. У ньому гармонійно поєднуються як традиційні, вироблені кращими методистами попередніх поколінь підходи підручникотворення, так і новітні технології.
Суттєвою перевагою підручника є чітке й пропорційне дозування навчального матеріалу. Методичний апарат розроблено за рівнями – від репродуктивного (тестові завдання закритої форми) до творчого (завдання на моделювання). Кожна тема складається з трьох частин:  короткі відомості про письменника;  текст художнього твору;  система завдань. У першій частині автор пропонує здебільшого невелику розповідь про цікавий епізод із життя письменника, адже в шостому класі, згідно з вимогами  програми, учні ще не вивчають біографії митця. Художні тексти подекуди супроводжуються ілюстраціями (репродукції картин, скульптур, фотографії та ін.) й тлумаченням застарілих і діалектних слів. Різнорівневі завдання покликані: з'ясувати, наскільки глибоко учні сприйняли художній матеріал; розвивати логічне й критичне мислення, емоційну сферу, текстотворчі вміння й навички, емоційно-ціннісне ставлення до вчинків героїв, проблеми морального вибору тощо.
Доповнюють методичний апарат підручника рубрики “До речі...” й “Зауважте!”, у яких міститься додаткова пізнавальна й евристична інформація. Суттєвою перевагою цієї навчальної книжки є системна словникова робота, яку реалізовано через наскрізне завдання,  й зноски-тлумачення слів з пасивного фонду лексики.
Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури,  особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться в методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там також подано зразок заповнення сторінки  журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.